Фізичні тренування та фізична культура були присутні в людських суспільствах протягом усієї історії, але не в такому вигляді як зараз. Зазвичай люди тренувались з метою підготовки до фізичних змагань або показових виступів, покращення фізичного, емоційного та психічного здоров'я, а також для того, щоб виглядати привабливо.
У давнину перевагу надавали бігу, стрибкам, боротьбі, гімнастиці та метанню важкого каміння. Ці види фізичної активності часто згадуються в історичних джерелах.
Колискою фізичної культури можна вважати Стародавню Грецію. Однак після того як перші Олімпійські ігри були заборонені римлянами в 394 році, спортивні змагання не проводилися до 19 століття.
У 1896 році Олімпійські ігри були відновлені після перерви в 1 500 років.
За цей час системи фізичної підготовки стали більш тісно пов'язані з військовим вишколом.
Стародавній Світ
У Стародавній Греції було популярне метання списа або каменів (наприклад, каменів вагою 76 кг, найважчий – 143,5 кг), різноманітні види стрибків, метання диска, кидання стовбура дерева, гімнастика, біг, плавання. Силові тренування також були доволі своєрідними – підйом каменю (480 кг), веслування та навіть копання. Ну й куди ж без грецької боротьби. У Стародавній Греції був навіть хокей! Доволі своєрідний, але він включав такі ж форми ключок, м’яч і позиції, як і в сучасній грі.
У Стародавньому Риму були схожі вподобання щодо фізичної культури: метання, стрибки, верхова їзда, полювання, плавання, біг, боротьба тощо. Римляни також полюбляли фехтування, стрільбу з лука, метання дротиків та ігри з мʼячем.
Середньовічна Європа та епоха Ренесансу додали до фізичної культури мобільний футбол та лицарські турніри.
1750–1950 роки
І тільки починаючи з XVIII сторіччя поступово почали зʼявлятися більш звичні для нас види спорту:
- Бар'єрний біг.
- Скелелазіння.
- Спортивна гімнастика, в тому числі на брусах, на гімнастичному коні, на олімпійських кільцях.
- Стрибок з жердиною.
- Присідання з вагою тіла та присідання з вагою тіла на одній нозі (присідання з пістолетом).
- Силові та обважнювальні тренування.
- Теніс.
- Їзда на велосипеді.
- Бодибілдинг.
- Олімпійська важка атлетика.
А коли ж зʼявились перші спортивні клуби?
Поява фітнес-клубів
Перший приватний спортзал зʼявився у 1799 році в Данії. Франц Нахтеґалл заснував, як вважають, перший у світі приватний гімнастичний клуб – те, що сьогодні ми могли б назвати тренажерним залом або навіть кросфіт-боксом. Вважається, що приватний спортзал Нахтегалла пропонував групові заняття з використанням гімнастики, опорних стрибків, дерев'яних гантелей та обтяжених медичних м'ячів.
Клуб фізичної культури (1811 рік)
Багато істориків вважають Фрідріха Людвіга Яна з Німеччини батьком сучасної гімнастики та засновником "Турн" – клубу фізичної культури, побудованого навколо гімнастики та спільних соціальних і патріотичних інтересів його членів. Можливо, це була перша спроба запропонувати груповий фітнес. У цьому клубі зʼявились паралельні бруси, турніки, блоки для стрибків і драбини, які стали невід'ємними аксесуарами для тренувань разом з канатами для лазіння.
Gymnase Triat – перший заклад, заснований на членстві (1848)
Gymnase Triat був дітищем Іпполіта Тріата. Спортзал, відкритий у 1848 році, спочатку був розташований у Брюсселі, але вже через рік переїхав до Парижа, де зайняв 9 500 квадратних метрів. Тренажерний зал був присвячений всім аспектам фізичної підготовки і включав всі сучасні тренажери, доступні на той час, в тому числі канати, коні, турніки, гантелі та глобусні штанги.
Бостонська YMCA – прадідусь фітнес-центрів у США (1850)
Незабаром після того, як Gymnase Triat відкрив свої двері в Парижі, Бостонська YMCA представила американській публіці те, що вважається одним з перших багатоцільових фітнес-залів в США. Бостонська YMCA мала багато з тих самих елементів, що й Gymnase Triat, включаючи повністю обладнаний тренажерний зал з кільцями, канатами, конем, лавками, дерев'яними гантелями, драбинами та зонами для занять бойовими мистецтвами чи єдиноборствами.
Атлетичні студії/школи фізичної культури професора Аттіли
Ці студії вважаються першими тренажерними залами з персонального тренінгу в Європі та США.
Родоначальник персональних тренерів, майстер-тренерів і силових тренерів, а також легенда фізичної культури, Лео Дюрлахер – більш відомий як професор Аттіла – перший фітнес-професіонал, який побудував бізнес-модель навколо персональних тренувань.
Аттіла заснував свій перший тренажерний зал у Брюсселі у 1880-х роках, відкрив другий зал у Лондоні наприкінці 1880-х років і, нарешті, заснував Атлетичну студію та школу фізичної культури Аттіли в Нью-Йорку, США, у 1894 році.
Професор Аттіла був одним із перших прихильників прогресивних силових тренувань для жінок, а також використання силових тренувань для боротьби з наслідками старіння.
Перша студія пілатесу (1926)
Джозеф Пілатес відкрив свою першу фітнес-студію, присвячену практиці "Контрології", у 1926 році. Вона проіснувала 50 років, і багато сучасних мереж пілатес-студій завдячують своїм існуванням саме цій нью-йоркській студії.
Перший заміський фітнес-клуб (1947)
У 1947 році Вік Танні та його брат Арманд відкрили першу мережу сучасних фітнес-клубів.
Він представив середньому класу Америки нову модель клубу, яка започаткувала концепцію закладу для чоловіків і жінок (пропонуючи почергові тренування протягом дня). Ці клуби пропонували досвід, який значно відрізнявся від тренажерних залів для бодибілдингу, YMCA та приватних спортивних клубів, які домінували на ринку фітнес-закладів до 1947 року.
Перша студія "Барре" (1959)
У середині 1950-х років Лотта Берк, досвідчена німецька танцівниця, у співпраці з лікарем-остеопатом створила серію вправ, які базувалися на її танцювальному досвіді. Її техніка вправ поєднувала в собі принципи пілатесу та йоги, а також її власний танцювальний досвід.
У 1959 році вона відкрила студію у Манчестері, де викладала свою унікальну інтенсивну програму вправ.
Gold's Gym – піонер франчайзингу та ліцензування (1965)
У 1965 році Джо Голд відкрив свій однойменний тренажерний зал Gold's Gym – бренд, який відтоді став синонімом бодибілдингу та франчайзингу тренажерних залів. У 1970 році Gold's був проданий. Нові власники почали ліцензувати бренд іншим операторам, а в 1980 році перейшли на модель франчайзингу.
На цьому етапі бренд Gold's злетів і зарекомендував себе як культовий світовий бренд. Станом на 2019 рік компанія налічувала близько 700 клубів у 29 країнах, з яких майже 550 працювали за франшизою.
Клуби здоров'я Люсіль Робертс – перша мережа клубів тільки для жінок (1969)
Люсіль Робертс розробила першу мережу фітнес-клубів лише для жінок. Вона була першою компанією, яка побачила цінність надання жінкам безпечного середовища для занять спортом. Наразі компанія управляє 16 жіночими клубами на ринку Нью-Йорка.
24 Hour Fitness – перша мережа цілодобових фітнес-клубів (1983)
Заснована в 1983 році Марком Мастровим, компанія 24 Hour Fitness перетворилася на одного з найбільших операторів фітнес-клубів у світі, з більш ніж 400 клубами в США і доходами, що перевищують 1,5 млрд доларів США. 24 Hour Fitness створила шаблон для фітнес-клубів, що працюють 24/7.
Крім того, успіх відео з вправами Джейн Фонди привів багатьох жінок, одягнених у теплі гетри, до дверей цих клубів, щоб тренуватись з легкою вагою і займатися аеробікою.
Еволюція фітнес-трендів
1970-ті роки
Кеннет Купер придумав термін "аеробіка" наприкінці 1960-х років, щоб описати програму, яку він створив для профілактики ішемічної хвороби серця.
Аеробіка стала відправною точкою для всіх видів аеробіки, від танцювальної до степу і навіть занять у воді. Джуді Шеппард Міссетт представила світу джаззерсайз перед самим початком десятиліття, і світ прийняв її гібрид джазового танцю, кікбоксингу, балету, пілатесу та йоги – все це було поставлено хореографом і покладено на музику.
1980-ті роки
Джаз-фітнес підготував ґрунт для Джейн Фонди та Річарда Сіммонса, які були обличчями фітнесу протягом усього десятиліття. У той самий час ідея відвідувати спортзал для тренувань стала звичним явищем завдяки зростаючій популярності тренажерів зі змінним опором Nautilus і поширенню корпоративних мереж тренажерних залів.
Крім того, на ринку з'явилися домашні тренажери, які додали тренування з опором до тренувань, які люди вже звикли виконувати вдома.
1990-ті роки
Це було десятиліття, позначене нічними рекламними роликами, чи не найуспішнішим з яких був "Tae Bo" Біллі Бленкса – поєднання високоінтенсивного кардіо, бойових мистецтв та хіп-хоп рухів.
Тим часом у середині 90-х років спінінг започаткував велосипедну революцію, яка триває донині.
2000-ні роки
На зламі тисячоліть домінували латиноамериканські танцювальні рухи зумби та високоінтенсивні змагання і спільнота кросфіту.
2010-ті та наступні роки
Описані вище тенденції зосереджуються на одних і тих же основних ідеях: веселі та захоплюючі аеробні тренування, які розганяють кров і формують почуття спільноти та товариства, а також максимально ефективні та зручні тренування: і кардіо, і силові – у часі та просторі (вдома чи в спортзалі).
І ці ідеї продовжують живити індустрію зараз і в майбутньому:
- Високоінтенсивне інтервальне тренування (HIIT).
- Пелотон (велотренажер).
- The MIRROR, інтерактивний домашній тренажерний зал, який пропонує тренування під керівництвом інструктора на великому екрані.
- Apple Fitness+, новий сервіс, орієнтований на Apple Watch, який проводить учасників через широкий спектр форматів тренувань під керівництвом кваліфікованих фітнес-інструкторів.
Всі ці популярні на цей момент методи та продукти роблять так, що ти максимально ефективно витрачаєш свій час й отримуєш найбільшу користь від самих тренувань.
Мрієш стати професійним тренером та допомагати людям ставати кращою версією себе? Вступай до Fitness Academy APOLLO NEXT! Саме тут ти здобудеш освіту з омріяної спеціальності та знайдеш свою першу роботу фітнес-тренером!